До уваги представлено другий том знаменитої праці Генрі Томаса Бокля (1821–1862) "История цивилизации в Англии». Автор стверджував, що людська історія не є грою сліпого випадку, а свобода волі – лише ілюзія, тому до історії слід застосувати методи природознавства. Прогресивний розвиток будь-якого народу підпорядковується законам, настільки ж правильним і достовірним, як закони матеріального світу і його задача знайти ці закони. Клімат, їжа та ґрунт, доводив Бокль, визначають фізичний та розумовий розвиток нації, і він обґрунтовував цю тезу, наводячи приклади з історії різних країн та епох. У його викладі історія людства є історією боротьби між обскурантизмом і просвітництвом, насильством і свободою, що мертвить ортодоксією та живим скептицизмом.