Книга присвячена пам’яті молодого, але талановитого педагога, викладача словесності у Білоцерківській гімназії – Андрію Івановичу Дикому (1841–1868). Він був переконаний, що виховання має ґрунтуватися на взаємній повазі та довірі між наставником та вихованцем, а до кожного учня повинен застосовуватися індивідуальний підхід, бо кожна дитина є особистістю. Представлене видання містить спогади сучасників про життя А. Дикого та його щоденник зі студентських часів.