Книга німецького історика Андреаса Фойгта, присвячена осмисленню такого феномену, як "утопія", – феномена радше соціального, ніж літературного. На думку автора, в утопіях яскраво виражені найсокровенніші таємниці людського духу і світогляду, вони розповідають про вічне прагнення людини до щастя, свободи, справедливості, світу, порядку, самовдосконалення. Яку основу має це прагнення і чому воно втілюється в утопіях; яке відношення існує між поглядами утопістів та людей, налаштованих песимістично; чи всі утопісти прагнуть однієї мети, чи єдиний у них ідеал держави й суспільства, чи цих ідеалів багато і чи суперечать вони один одному – ось питання, на які автор небезуспішно намагається дати відповіді у цій книзі.